• 10 серпня 1799 року римо-католицькій общині надано державний дозвіл на завезення будівельного матеріалу із східної частини замку для зведення нового костьолу в місті, а також перенесення у цей храм дзвону годинника із замкової Годинникової вежі.
• Були часи коли Хустський замок виконував роль вязниці.В 1454 р. тут перебували увязнені Петро,Микола та Іоанн Перені.В 1458 р. вязнем замку був Михайло Сіладі із Горогсег, дядько короля Матяша.
• Відомо що в Хустському замку чеканили гроші.Тут довго жили ювеліри й камнерізи Міклош і Томаш.
• На камяному фасаді каплиці було висічено
  TPE • BENEDICT • SZALAY DE BOKOVAR
  ANNO • 1554
  S • P
• З червня 1766 р. близько 6 години вечора над Хустом пронеслася буря і блискавка в трьох містах вдарила в будови Хустського замку.
• Висота Замкової гори 174 метри. над рівнем моря 333 метри.
• Колодязь замку глибиною 160 метрів.
• Перед головними воротами був виритий рів завширшки 8.5 метрів.
• Архивні документи 1802 р. свідчать, що священник піаністичного ордену П.Вікентій Шимеліус (Шимоншич) на стінах новозбудованої церкви (св. Анни) звелів зробити напис: “Нарцис Хуст мембран суму,Нон вікте,сед лацеранте-Екстет ут етерні форціор ара Деї” (” Це частина замку Хуст, зруйнованого, але непереможного-більш сильного у пристолі живого Бога”).
• На зовнішньому укріпленні з воротами, на яких був напис: „це наказав збудувати Кристофор Баторі із Шимльо року тисяча п’ятисотого…” (подальший текст не можна було прочитати). На других, внутрішніх воротах, був слідуючий напис: „Моліться і працюйте, щоб коли прийде ворог, не вийшло, що ваша зброя виявиться більш слабкою”.
• В 1669 р. замок мав близько 50 канонів, кілька десятків центнерів пороху, більше 3000 стріл (ядер), кількість яких в той час вистачало для захисту замку й при тривалій облозі. Крім того на бастіоні зовнішніх воріт стояли 2 канони і одна мортира; на Літньому бастіоні було шість мортир, один десятикаліберний канон, названий Фаркаш (Вовк), 5 тарацків
  (гаубиць); на бастіоні Людська голова (Емберфа) -тридцятикаліберний канон, названий Соловей (Філеміле), п’ятикаліберний тарацк,Дрозд” (Шерегель) і скорострільний тарацк,названий Козел (Кечкебак); а також на трьох стрільницях бастіонів, названого Велика варта, на бастіоні Фердинанд і на бастіоні Мала варта стояла сильна зброя. Три цейтгази (цеуггауз) були наповнені амуніцією.
• В 1671 р. До замку Хуст належали такі міста і села: Хуст з таможньою управою, Вишково також із пошлиною, Тячово, Довгополе (теперішній Камполунг), Сигот, Вишня, Руна (Ронасек), Іза, Салдобош, Буштино, Теребля, Дулово, Требушани, Білий Потік,Рахів.

-Згідно інвентаря Будаї від 7 березня 1704 р. бастіони замка були дуже пошкоджені і їм загрожувала небезпека розпаду. Верхньою частиною замка взагалі не можна було користуватись, бо початий там ремонт спинився із-за війни. Плата капітана і віцекапітана була визначена в попередніх розмірах, з тією лише різницею, що капітан діставав плату із семигородської державної каси, а віцекапітан – від прибутків хустських маєтностей, а саме: 400 форинтів готівкою і натурою 300 кружок вина, 10 кружок оцту, 100 мір пшениці та вівса, 6 забійних голів великої рогатої худоби, 12 вгодованих свиней, 30 баранів, 100 куриць, 25 гусей, 2 міри гороху, 2 міри сушених слив, по 1 відру масла та меду, 2 міри лляного зерна, 1 міру конопляного зерна, 500 головок капусти і 12 возів сіна за рік.Замкова сторожа складалася з 1000-1300 чоловік, які мали одного поручика. Солдати мали в місяць 8, а гайдуки 3 форинти плати. В часи Будаї вони вже не діставали провіанту і дружини гайдуків зобов’язані були працювати в замку.Тоді ж вязням замку давали щодня по 2 фунти м’яса і стільки ж хліба.
-6 січня 1706 р. Адамом Ваї був складений інвентар озброєння хустського замку. Згідно йому тут ще було 3 старі канони, 8 тарацків (гаубиць) та один чотириствольний розбивач ворожих рядів. В додатку до цього інвентаря від 4 квітня ц.р.говориться, що в замку нема добрих труб та зливних жолобів і вода під час дощів стікає по стінах, внаслідок чого з них та стель починає відпадати штукатурка.